Гліобластома

Гліобластома - це одна з найнебезпечніших злоякісних пухлин головного мозку, характеризується агресивністю при швидкому инфильтративном рості і відсутністю чітких меж. Патологія в більшості випадків відноситься до пухлин головного мозку первинного типу і може вражати всі його життєво важливі ділянки. Найбільш часто новоутворення локалізується в скроневих і лобових долях, при цьому не дає віддалено розташованих метастаз. Видалення гліобластоми вкрай важко через її проростання в здорову тканину мозку, також вона швидко рецидивує і відрізняється резистентністю до методів хіміотерапії.

Класифікація гліобластоми мозку

Гліобластома мозку складається з гліальних клітин - астроцитів і олигодендроцитов, що підтримують гомеостаз центральної нервової системи. В даний час в залежності від цитологічних ознак і зрілості клітин гліобластоми виділяються наступні різновиди даного новоутворення:

• Гігантоклітинна глиобластома. Характеризується наявністю великої кількості величезних багатоядерних клітин;
• Мультифокальна глиобластома. Пухлина складається з клітин різного ступеня зрілості, характеризується високою агресивністю, так як незрілі клітини, які продовжують свій розвиток, мають великий потенціал для зростання. У тканинах новоутворення міститься велика кількість судин, крововиливів і вогнищ некрозу;
• Гліосаркома. Тканина пухлини містить саркоматозние компоненти.

Чим більше зрілих клітин формують пухлина, тим менш агресивним буде перебіг хвороби, що підвищує шанс успішного результату лікування.

Причини розвитку гліобластоми

З приводу причин виникнення захворювання не існує єдиної думки. До несприятливих факторів імовірно відносять наявність злоякісних астроцитом низького ступеня, так як 10% гліобластом зараховують до вторинного типу, вони можуть розвиватися з цих пухлин. Також підвищує ймовірність розвитку захворювання спадковий фактор, різні генетичні порушення, черепно-мозкові травми. Має значення і ослаблення функцій імунної системи, часом хвороба проявляється після перенесених інфекцій. До зовнішніх факторів ризику відносять вплив іонізуючого випромінювання і хімічних речовин: полівінілхлориду, пестицидів, ртуті, миш'яку та інших.

Найбільш часто гліобластому діагностують у чоловіків у віці старше 50 років, у жінок захворювання спостерігається набагато рідше.

Симптоми гліобластоми

Симптоми гліобластоми мозку залежать від локалізації зони ураження, нерідкі випадки, коли пухлина, розташована в глибинних структурах мозку, нічим себе не проявляє і може бути виявлена випадково при обстеженні. До симптомів гліобластоми в першу чергу зараховують хронічний головний біль, нудоту і блювоту в ранкові години, це викликано підвищення внутрішньочерепного тиску, внаслідок розвитку пухлини і здавлювання окремих частин мозку. Якщо при патології зачеплені центри координуючі рух, мова, зір або слух, то будуть проявлятися такі симптоми:

• Порушення координації рухів, нестійкість ходи;
• Оніміння кінцівок, судоми;
• Сонливість, запаморочення;
• Непритомність;
• Раптові порушення мови;
• Погіршення зору і слуху;
• Галюцинації.

Іноді ознаками патології можуть бути тільки інтелектуальні розлади: значне зниження концентрації уваги, проблеми з логічним мисленням, погіршення пам'яті. Вкрай важливо при проявлених симптомах гліобластоми не намагатися їх усунути самостійно, приймаючи різні препарати, а негайно звернутися до фахівців за кваліфікованою допомогою.

Діагностика гліобластоми

При діагностиці гліобластоми необхідна візуалізація патології, метод МРТ з контрастним речовиною є одним з найбільш інформативних способів отримання знімка пухлини. За допомогою цього методу після комп'ютерної обробки будується тривимірне зображення гліобластоми на тлі здорових тканин головного мозку. Також для диференціальної діагностики проводяться SPEKT і PET обстеження, при цьому виявляються дрібні вогнища пухлини, що не перевищують в розмірах декількох міліметрів. Найвищу точність підтвердження діагнозу має біопсія, проведена за допомогою стереоскопічних технологій.

Лікування гліобластоми мозку

Для лікування гліобластоми мозку використовується оперативний і комбінований метод лікування, що поєднує променеву та хіміотерапію. При хірургічному втручанні головною метою є повне видалення пухлини, це вкрай проблематично через инфильтративного характеру її зростання не дозволяє визначити межі злоякісного утворення. Зазвичай при проведенні операцій з видалення пухлин, захоплюється і невелика кількість здорової тканини, але у випадку з гліобластомою навіть віддалений зайвий міліметр тканини може вплинути на якість функціонування мозку. Для визначення меж пухлини в наш час використовується 5-амінолевулінова кислота - контрастна речовина, що дозволяє візуалізувати злоякісні клітини. Під час операції використовується спеціальний мікроскоп з джерелом блакитного світіння, під дією якого клітини пухлини починають світитися, дозволяючи нейрохірурга провести її максимально точне видалення. Після оперативного втручання проводиться комбінований метод лікування, застосовуваний для профілактики можливого рецидиву, спільно з використанням препарату Темодал протягом усього курсу терапії.

В останні роки знайшов широке застосування препарат Авастин, клінічні дослідження з його використанням підтвердили ефективність даного методу. Авастин є антитілом, переважною ріст злоякісних клітин та їх проникнення в здорові тканини мозку, використовується при цільової терапії після комбінованого методу лікування для запобігання росту метастаз гліобластоми. Препарат не застосовують при проведенні терапії першої лінії.

Для лікування гліобластоми можливе використання нового методу - фотодинамічної терапії, в основі якого лежить лазерне опромінення злоякісних клітин. Терапія зазвичай проводиться для лікування пухлини локализующейся в життєво важливих центрах мозку. В даний час проходить апробування метод блокування розвитку пухлини лікарським препаратом, що є синтезованим білком, аналогічним антитілу.

При своєчасному виявленні та лікуванні гліобластоми ризик рецидиву набагато знижується, що дозволяє зупинити зростання пухлини та її метастаз, збільшуючи шанс на нормальне і повноцінне життя.