Гіперпаратиреоз

Гіперпаратиреоз - це захворювання, яке пов'язане з підвищеним виробленням паратгормону зміненими паращитовидних залозами, внаслідок чого розвивається хронічне збільшення рівня кальцію в крові. Цей процес призводить до патологічних змін в організмі, зокрема в нирках і кістках. Найчастіше гиперпаратиреозом хворіють жінки у віці від 20 до 40 років.

Причини гиперпаратиреоза

Захворювання виникає внаслідок наступних причин:

• Гіперплазії, появі солитарной або множинних гормонопродуцірующіх аденом паращитовидной залози (гиперпаратиреоз первинний);
• Захворювань, які протікають з порушенням кальцієво-фосфатного обміну і супроводжуються збільшенням виділяється паратгормону. Патологію може спровокувати хронічний панкреатит, хронічна ниркова недостатність, хронічна стеаторея та інші захворювання (в даному випадку розвивається вторинний гіперпаратиреоз).

Різновиди гиперпаратиреоза

З причин виникнення гиперпаратиреоз поділяється на:

1. Первинний гіперпаратиреоз. Найчастіше виникає за рахунок утворення доброякісної пухлини (аденоми) паращитовидних залоз. Приблизно в 80 відсотках випадків до даного виду хвороби призводить цей фактор. У 15% причина - гіперплазія паращитовидних залоз. І в 5% причиною первинного гіперпаратиреозу є злоякісні пухлини (карциноми) або гіперплазії (збільшення нормальних клітин залози);

2. Вторинний гіперпаратиреоз - це вторинне посилення функції, збільшення і розростання залоз при довготривалому пониженому вмісті кальцію і переважанні фосфатів у крові;

3. Третинний гіперпаратиреоз розвивається на основі тривалого вторинного виду захворювання;

4. Псевдогіперпаратіреоз характеризується виробленням паратгормону пухлинами, які виникли не з клітин паращитовидних залоз.

Також гиперпаратиреоз поділяють на:

• Кістковий;
• Нирковий;
• Шлунково-кишковий;
• Психічно-неврологічний.

1. Перший вид захворювання відрізняється 3 основними ознаками:

• Поширеним остеопорозом: витончення, викривленням і частковим або повним розсмоктуванням кісткової тканини;
• Утворенням кіст (порожнин з рідким вмістом);
• Патологічними переломами.

Хворий скаржиться на болі в кістках, переважно в хребті. Відчуття ниючого, тягнучого характеру, при фізичній роботі, як правило, тільки посилюються. Характерними симптомами гіперпаратиреозу є і приватні переломи навіть при невеликих навантаженнях на кінцівки, після чого утворюються хибні суглоби. Часто хворі звертаються до лікарні з травмами ребер, шийки стегна, кістки плеча, гомілки. При неправильному зрощенні кісток відбувається видозміна скелета, що призводить до серйозних наслідків. Також при гиперпаратиреозе кісткового типу зменшується зріст людини (через остеопорозу і переломів хребців).

2. При нирковому типі захворювання відбувається процес зменшення всмоктування кальцію. Це призводить до його надлишку в крові і, як результат, до гальмування вироблення антидіуретичного гормону, який регулює сечовиділення. Відповідно, при діагностиці гиперпаратиреоза лікар звертає увагу на такі ознаки:

• Приватне і рясне виділення сечі;
• Постійна спрага;
• Утворення каменів у нирках;
• Множинне відкладення солей (кристалів) кальцію в нирках;
• Больові відчуття в попереку.

3. Шлунково-кишкова форма гиперпаратиреоза характеризується такими симптомами, як запори, нудота, здуття живота, блювота, відсутність апетиту, внаслідок чого людина сильно худне. Нерідко у хворого утворюється виразка 12-палої кишки з яскраво вираженими ознаками. Також може розвинутися гостре запалення підшлункової залози.

4. Психічно-неврологічний гиперпаратиреоз характеризується порушеннями психічної діяльності:

• Швидкою стомлюваністю;
• Сонливістю;
• Частими депресіями;
• Зниженням розумових здібностей;
• Зоровими і слуховими галюцинаціями.

Також при гострому перебігу гиперпаратиреоза спостерігаються часткова або повна втрата довільних рухів.

Основні симптоми гіперпаратиреозу

Крім специфічних існують найбільш поширені загальні симптоми гіперпаратиреозу:

• М'язова слабкість всього тіла, особливо м'язів ніг і рук;
• Швидка стомлюваність і млявість;
• Труднощі при ходьбі, підйомі і положенні стоячи;
• Змінена хода;
• Больовий синдром в стопах;
• Часте сечовипускання і яскраво виражена спрага;
• Випадання здорових зубів;
• Схуднення, що межує з виснаженням (в деяких випадках).

Діагностика гиперпаратиреоза

Діагностика гиперпаратиреоза, вторинного і первинного, здійснюється такими методами:

• Дані на підставі загальної клінічної картини;
• Біохімічні аналізи;
• Рентгенологічні дослідження.

Для постановки точного діагнозу необхідно виключити захворювання зі схожими ознаками, такі як рахіт, саркома кісток, важкі патології нирок і печінки, мієломна хвороба та інші.

Лікування гіперпаратиреозу

Лікування гіперпаратиреозу здійснюється хірургічним методом. В процесі операції лікар видаляє вузлові утворення і видозмінені тканини в паращитовидних залозах. При наявності злоякісних пухлин після оперативного лікування необхідно опромінення.

Після лікування гіперпаратиреозу хірургічним способом у хворих знижується рівень кальцію в крові, тому їм показаний прийом препаратів, що містять вітамін D. У важких випадках вводять солі кальцію внутрішньовенно.

При легкому перебігу хвороби застосовується медикаментозне лікування. Пацієнтам показаний прийом фосфатів і жіночих статевих гормонів.