Іридоцикліт

Іридоцикліт являє собою запалення судинної оболонки переднього відділу очного яблука. Часто хвороба вражає людей активного працездатного віку - 20-40 років. Так як перебіг захворювання носить хронічний характер, хворий відчуває періодичне загострення симптоматики.

Передній відділ судинної оболонки очей складається з райдужки і війкового тіла. Якщо запальні процеси виникають в райдужній оболонці, то це називається ірит, якщо ж в області війкового тіла - циклітів. В силу того, що всі структури судинної оболонки переднього відділу розташовані дуже близько один до одного і мають загальну мережу кровопостачання, неможливо розділити локалізацію запалень, тому в медицині захворювання має загальну назву - іридоцикліт.

Причини иридоциклита

Для визначення дійсної причини иридоциклита потрібно комплексна діагностика. При цьому далеко не завжди можна точно виявити фактор, що став поштовхом до прогресування запалень. Найчастіше хвороба провокують переохолодження, психічна або фізична перевтома, збій у функціонуванні ендокринної системи.

У більшості випадків запальні процеси виникають внаслідок загальних захворювань, і в даному випадку будемо говорити про ендогенної формі. Причинами иридоциклита можуть бути:

• Інфекції: бактеріальні (лептоспіроз, туберкульоз), вірусні (кір, герпес, грип) Та грибкові;
• Системні хвороби сполучної тканини: подагра, ревматизм, саркоїдоз, ревматоїдний артрит та інші;
• Локалізація хронічних інфекцій: в придаткових пазухах носа (синусит і гайморит), В носоглотці (тонзиліт), в порожнині рота (прикореневі кісти, карієс).

Іридоцикліт може стати результатом запалень таких відділів ока, як склери і рогівки. Також є ризик розвитку захворювання після операцій і проникаючих поранень в області очного яблука.

Види иридоциклита

За клінічним перебігом захворювання підрозділяється на:

• гострий іридоцикліт;
• підгострий;
• хронічний рецидивуючий.

Також існує поділ захворювання на типи в залежності від причини, що спровокувала його:

• інфекційний іридоцикліт;
• інфекційно-алергійний;
• неінфекційний алергічний;
• посттравматичний;
• післяопераційний;
• неясного походження.

За характером запалення иридоциклит буває:

• ексудативним;
• серозним;
• фібринозно-пластичних;
• геморагічним.

Симптоми иридоциклита

Запалення при даному захворюванні, як правило, носять односторонній характер. Симптоми иридоциклита залежать від причин, його спровокували, і стану імунітету хворого.

Перше, що відчуває людина при виникненні запалення, це больові відчуття в області очей різної інтенсивності та періодичності. Нерідко людина відзначає деяке погіршення зору, наприклад, наявність пелени перед очима, яка з'являється протягом дня. Біль при гострому іридоцикліті посилюється дуже швидко, і нерідко пацієнт просто не може її терпіти. Через набряку райдужної оболонки зіницю ссужается, з'являється світлобоязнь.

Характерним симптомом иридоциклита є посилення болю при натисканні на очне яблуко. Зовні можна побачити значно розширені судини слизової оболонки, зміна кольору райдужної оболонки на іржавий, червоний або зелений, при цьому малюнок райдужки стає розпливчастим без чітких контурів.

У 70% випадків захворювання переростає в хронічну форму з періодами ремісії і загострення. В даному випадку симптоматика менш виражена, ніж при гострому іридоцикліті, але також високий ризик ускладнень. Так, часто у пацієнтів відзначаються зрощення. При іридоцикліті зрощення охоплюють область зіниці, який згодом звужується і деформується. У гіршому випадку відбувається повне зрощення зіниці і втрата зору через обскурационной амбліопії (Помутніння рогівки і кришталика).

Діагностика иридоциклита

Як правило, лікар ставить діагноз на підставі скарг пацієнта, даних пальпації і біомікроскопії передньої камери ока. Огляд за допомогою щілинної лампи дозволяє виявити на задній поверхні рогівки скупчення клітин, які утворюються внаслідок запальних процесів. При цьому волога передньої камери часто стає каламутною. Характерною ознакою захворювання є скупчення гнійної маси на дні передньої камери у вигляді смужки або півмісяця сірого або жовтуватого відтінку. При розриві кровоносних судин колір маси стає іржавим або червоним.

Оглядаючи райдужку, лікар може виявити згладженість малюнка, зміна кольору, що відрізняється від нормального стану ока. При іридоцикліті зіниця звужена і на світ майже не реагує, його форма через наявність зрощень стає неправильною.

Також у хворих иридоциклитом спостерігається зниження внутрішньоочного тиску, тому що секреція рідини при запаленнях війкового тіла знижується. У випадку, коли відбувається зрощення зрачкового краю райдужки з передньою капсулою кришталика, баланс відтоку і припливу внутрішньоочної рідини порушується, що веде до підвищення тиску.

Лікування иридоциклита

Для продуктивного лікування іридоцикліту потрібно виявити його причину, тому пацієнт здає загальноклінічні аналізи сечі і крові, виключає хронічні вогнища інфекції, проходить консультації фтизіатра, стоматолога, алерголога та інших лікарів.

Лікування иридоциклита являє собою комплекс заходів, яких необхідно дотримуватися тривалий час. При своєчасній діагностиці та застосуванні рекомендацій лікаря ризик появи зрощень істотно падає (практично дорівнює нулю). Головними цілями лікування іридоцикліту є:

• зменшення запалень;
• прискорення розсмоктування гнійного освіти в передній камері ока;
• запобігання зрощень.

Для реалізації поставлених завдань хворим показаний прийом засобів, що розширюють зіницю (Іріфрін, атропін), гормонів (краплі та мазі з гідрокортизоном або преднізолоном), антибіотики або противірусні препарати (полудан, торбекс, флоксал, офтальмоферон та ін.).

Поліпшити стан хворого допомагають фізіотерапевтичні методи, такі як УВЧ, електрофорез, прогрівання. Також багато хто відзначає позитивний вплив аутогемотерапії. При супроводі иридоциклита підвищеним внутрішньоочним тиском призначаються сечогінні препарати і антиглаукоматозні краплі.

В якості профілактики захворювання необхідно ліквідувати осередки хронічної інфекції, вчасно діагностувати і почати лікування. Також слід постійно вживати в їжу продукти, що підвищують імунітет.

При хронічному рецидивуючому іридоцикліті можуть виникнути такі важкі ускладнення, як вторинна глаукома, зниження гостроти зору, зрощення, ускладнена катаракта, атрофія зорового нерва. Це означає, що поява будь-яких ознак запалень очей повинно стати причиною термінового звернення до лікарні.