Дифузні зміни щитовидної залози

Щитовидна залоза є найбільшою залозою внутрішньої секреції нашого організму. Вона розташована на передній поверхні трахеї, трохи вище грудини. Складається орган з двох половинок, з'єднаних між собою невеликим перешийком. Головною функцією щитовидної залози є вироблення гормонів, контролюючих основний обмін речовин в організмі і засвоєння кисню. Захворювання залози призводять до збоїв у життєдіяльності всього організму. Діагноз дифузні зміни щитовидної залози зазвичай ставиться пацієнту при ультразвуковому дослідженні органу, але сам цей термін не є клінічним діагнозом, а лише одним з визначень УЗД щитовидної залози.

Ознаки дифузних змін щитовидної залози

Дифузне ураження органу означає зміну всієї тканини щитовидної залози, на відміну від вогнищевих (місцевих) поразок. При діагностиці методом УЗД явними ознаками дифузних змін щитовидної залози є констатація збільшення розмірів органу і неоднорідна ехогенність його структури, тобто відхилення від норми ступеня щільності тканини. Також іноді дифузні зміни супроводжуються формуванням вузлів, при подібних станах, якщо розмір освіти більше одного сантиметра, пацієнту проводиться біопсія вузла, для виключення підозр на злоякісний характер новоутворення.

Крім відхилень у структурі і тканинах залози, при дифузних зміни щитовидної залози гормональне обстеження може виявити зниження (гіпотиреоз) Або підвищення (гіпертиреоз) Показника рівня тиреоїдного гормону. У деяких випадках запальний процес органу може протікати на тлі рівня, що знаходиться в межах норми.

Симптоми захворювання

Симптомами дифузно-вузлових змін щитовидної залози можуть бути:

• Підвищена збудливість, швидка зміна настрою;
• Безпричинна зміна ваги;
• Часті ГРЗ;
• Зміна стану шкіри та підшкірної клітковини;
• Перепади артеріального тиску;
• Хворобливі відчуття в м'язах;
• Швидка стомлюваність.

При спробах лікування проявів симптомів стан хворого не поліпшується. Слід зазначити, що в початковій стадії змін не відзначається прояв симптоматики, заліза стає тільки більш щільною і злегка збільшується в розмірах. Порушення виявляється лише при плановому диспансерному огляді у ендокринолога. Лікар при пальпації може виявити збільшення і бугристость органу, а потім призначити відповідні обстеження і адекватне лікування, так як вже наявні дифузні зміни щитовидної залози можуть посилитися при різних стресах, перевантаженнях, вірусних захворюваннях.

Причини дифузних змін щитовидної залози

До причин, що викликають пораженіещітовідной залози, відносяться наступні захворювання:

• Ендемічний зоб. Захворювання виникає при дефіциті йоду, одного з мікроелементів, необхідних для нормального функціонування органу;
• Спорадичний зоб. З'являється при нестачі йоду в організмі у людини, що проживає в зоні з достатнім вмістом мікроелемента в грунті та повітрі. Причиною є патологія ферментної системи, що бере участь у синтезі гормонів;
• Дифузний токсичний зоб. Захворювання, що протікає у важкій формі, що характеризується розвитком тиреотоксикозу - Патологічною гіперсекрецією гормонів щитовидної залози, що вимагає негайного медичного втручання;
• Аутоімунний тиреоїдит. Поразка органу, результатом якого є розвиток гіпотиреозу, на ранніх стадіях може протікати безсимптомно. Медичне втручання потрібне при проявах явних ознак тиреоїдиту - болі в області шиї, відчуття кома або тиску в горлі.

А також інші види тиреоїдитів. До причин дифузних змін щитовидної залози можна зарахувати і такі фактори, як несприятлива екологічна обстановка, різні захворювання організму, ослаблення імунної системи. З'ясувати точну причину поразки дозволяють гормональні дослідження та інші методи.

Діагностика дифузних змін щитовидної залози

Найбільш точним методом діагностики при дифузних зміни є проведення аналізів на гормони. Насамперед необхідне знання рівня ТТГ (тиреотропного гормону) і свТ4 (вільного тироксину). Якщо при проведенні гормональних досліджень не будуть виявлені відхилення від норми, а сама залоза при цьому буде незначно збільшена, то, можливо, будуть призначені тільки профілактичні препарати при обов'язкових регулярних обстеженнях - не рідше двох разів на рік.

При значних дифузно-вузлових ураженнях залози необхідно проведення обстеження рівня антитіл до клітин і гормонам, як правило, в половині випадків причиною захворювання визначаються аутоімунні процеси. Також для встановлення точного діагнозу необхідні результати гістологічного дослідження і, можливо, консультації кардіолога, невролога та інших спеціалістів.

Лікування дифузних змін щитовидної залози

При виявленні дифузних змін щитовидної залози лікування може призначити тільки кваліфікований фахівець - лікар-ендокринолог. Лише він може визначити необхідні хворому препарати для корекції рівня гормонів. Спроби самолікування, які полягають у необґрунтованому прийомі медикаментів, можуть викликати порушення в роботі внутрішніх органів і становити загрозу для життя хворого.

Методи терапії залежать від ступеня дифузних змін органу. Так, при незначному збільшенні щитовидної залози можуть бути призначені курси препаратів, що містять йодид калію, в строгому дозуванні і терміни, приписаних фахівцем. Також рекомендується дієта, що включає в себе велику кількість продуктів, що містять йод, таких як морепродукти, морська капуста та інші. При гіпотиреозі лікар часто виписує синтетичний аналог тиреоїдного гормону, призначає тривале лікування, самовільне переривання якого може викликати синдром відміни. Такі хворі обов'язково ставляться на диспансерний облік. Якщо спостерігається важке дифузне зміна щитовидної залози, показано хірургічне втручання, після якого проводиться необхідна гормонотерапія для виключення рецидиву захворювання.

Ніколи не займайтеся самолікуванням, навіть при незначних змінах у щитовидній залозі. Бережіть своє здоров'я! Регулярно проходите диспансерні огляди у ендокринолога для своєчасного виявлення можливих дифузних змін залози.