Ліпрімар

Ліпрімар - гиполипидемический препарат.

Форма випуску та склад

Випускається Ліпрімар у вигляді вкритих плівковою оболонкою таблеток, що містять:

• 10, 20, 40 або 80 мг аторвастатину (у формі кальцієвої солі);
• Допоміжні речовини: полісорбат-80, мікрокристалічна целюлоза, гипролоза, лактози моногідрат, кальцію карбонат, магнію стеарат, кроскармелоза натрію.

До складу плівкової оболонки входять: віск Кандела, емульсія симетикону (симетикон, вода, сорбінова кислота, емульгатор стеариновий), опадрай білий YS-1-7040 (титану діоксид, поліетиленгліколь, тальк, гіпромелоза).

Реалізуються таблетки по 7 і 10 шт. у блістерах, яких в картонній пачці може бути 2, 3, 4 або 10 шт.

Показання до застосування

Як вказано в інструкції до Ліпрімар, цей препарат призначений для лікування:

• Первинної гіперхолестеринемії ІІа типу за класифікацією Фредріксона (гетерозиготною сімейною і несімейної);
• Комбінованої (змішаної) гіперліпідемії (IIа і IIb типів за класифікацією Фредриксона);
• Дисбеталіпопротеїнемія (III типу за класифікацією Фредріксона- на додаток до дієти);
• Сімейної ендогенної гіпертригліцеридемії (IV типу за класифікацією Фредріксона), резистентної до дієти;
• Гомозиготною сімейною гіперхолестеринемії при неефективності дієтотерапії та застосування інших немедикаментозних методів лікування.

Також Ліпрімар, за інструкцією, призначають для:

• Первинної профілактики ускладнень з боку серцево-судинної системи у пацієнтів при відсутності ознак ішемічної хвороби серця, але за наявності декількох з описаних факторів ризику її розвитку, таких як: артеріальна гіпертензія, вік старше 55 років, генетична схильність, цукровий діабет, низька концентрація холестерину ліпопротеїнів високої щільності, нікотинова залежність;
• Вторинної профілактики серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Мета терапії - зниження сумарного показника смертності, інсульту, інфаркту міокарда, необхідності реваскуляризації (операції з відновлення прохідності судини) і госпіталізації з приводу стенокардії.

Протипоказання

Згідно анотації до препарату, застосування аторвастатину протипоказано:

• Пацієнтам з активними захворюваннями печінки;
• При підвищенні сироваткової активності трансаміназ неясного генезу (більш ніж у три рази в порівнянні з вродженою гіперплазії надниркових залоз);
• Дітям і підліткам до 18 років (тому що відсутні дані про безпеку застосування аторвастатину у цій віковій категорії пацієнтів);
• При наявності підвищеної чутливості до аторвастатину або будь-якої допоміжної компоненту.

З особливою обережністю приймати препарат слід людям, в анамнезі яких є захворювання печінки, і особам, які зловживають алкоголем.

Спосіб застосування і дозування

Перед початком лікування потрібно спробувати домогтися контролю гіперхолестеринемії за допомогою дієтичного харчування, фізичних вправ і зниження ваги у хворих на ожиріння. До початку прийому аторвастатину пацієнта обов'язково переводять на спеціальну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен буде дотримуватися і протягом усього курсу терапії.

Таблетки Ліпрімар приймають незалежно від прийому їжі, в будь-який час доби, але щодня в один і той же. Конкретну дозування встановлює лікар залежно від мети лікування та індивідуального ефекту. Як правило, терапію починають з мінімальної добової дози 10 мг, при необхідності поступово збільшуючи її до максимально допустимої - 80 мг. Кожне наступне збільшення дозування рекомендується здійснювати не частіше ніж один раз на 4 тижні - саме стільки часу потрібно для досягнення максимального терапевтичного ефекту від прийнятої дози.

Кожні 2 тижні на початку лікування і при кожному підвищенні дозування аторвастатину необхідно перевіряти рівень ліпідів у плазмі крові і, при необхідності, коригувати дозу.

При гомозиготною сімейною гіперхолестеринемії (при зниженні рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності на 18-45%) Ліпрімар, як правило, відразу призначають приймати по 80 мг одноразово на добу.

Побічні дії

Згідно відгуками пацієнтів, зазвичай Ліпрімар переноситься добре, а якщо побічні ефекти і надає, то вони легкі і скороминущі.

Найбільш часто (? 1%) пацієнти скаржаться на: головний біль, безсоння, астенічний синдром, міалгію, диспепсію, біль у животі, метеоризм, діарею, нудоту.

Рідко (? 1%, включаючи поодинокі випадки) на тлі застосування аторвастатину виникають:

• Запаморочення, гіпестезія, периферична невропатія, парестезії, нездужання, амнезія;
• Блювання, холестатична жовтяниця, панкреатит, гепатит, анорексія;
• Судоми м'язів, біль у спині, артралгії, міопатія, міозит, рабдоміоліз;
• Шкірний висип, що супроводжується свербінням, кропив'янка, бульозний висип, токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції, мультиформна чи злоякісна ексудативна еритема;
• Підвищення рівня сироваткової креатинфосфокінази, гіперглікемія або гіпоглікемія;
• Тромбоцитопенія;
• Інші: біль у грудях, шум у вухах, алопеція, периферичні набряки, підвищена стомлюваність, вторинна ниркова недостатність, збільшення маси тіла, імпотенція.

Аналоги

Аналогами аторвастатину є наступні препарати:

• За діючою речовиною: Анвістат, Атомакс, Атокорд, Атор, Аторвастатин, Аторис, Вазатор, ліпону, Ліптонорм, Ліпофорд, ТГ-тор, Торвазін, Торвакард, Туліп;
• За механізмом дії: Авестатін, АКОРТ, Акталіпід, Атеростат, Вазиліп, Зоватін, Зокор, Зорстат, Кардіостатін, Крестор, Лескол, Ловастатин, Медостатін, Овенкор, Правастатин, Розувастатин, Розуліп, СімваГексал, Симвастатин, Сінкард, Тевастор, Холвасім, Холетар і ін.

Терміни та умови зберігання

Ліпрімар - препарат списку Б рецептурного відпуску. Термін його придатності становить 3 роки, якщо зберігати в сухому місці при температурі до 25? С.