Рефлюкс-езофагіт

Рефлюкс-езофагітом називають запальне захворювання, що вражає стравохід. Розвивається воно внаслідок регулярно відбувається зворотного відтоку вмісту шлунка (шлункового рефлюксата) І його закидання через стравохідний сфінктер в стравохід.

При виникненні рефлюкс-езофагіту рівень кислотності стравоходу помітно падає внаслідок змішування вмісту стравоходу з кислим шлунковим рефлюксата і травними ферментами. Результатом тривалого контакту слизової оболонки стравоходу з таким подразником стає її запалення і травматизація.

Рефлюкс-езофагіт як фізіологічна норма

Гастроезофагеальний рефлюкс, однак, може вважатися нормальним явищем, якщо відповідає наступному ряду критеріїв:

• Виникає відразу ж після прийому їжі;
• Не доставляє неприємних відчуттів;
• Має невелику тривалість і рідко виникає протягом доби;
• Практично відсутня в нічний час.

Рефлюкс-езофагіт як відхилення від фізіологічної норми

Патологічним вважається рефлюкс вмісту з шлунку в стравохід, якщо він:

• Виникає часто;
• Має досить велику тривалість;
• Виникає з однаковою частотою, як в денний час, так і в нічний;
• Супроводжується характерними клінічними проявами;
• Провокує розвиток запальних процесів і травматизацію слизової оболонки стравоходу.

Причини розвитку рефлюкс-езофагіту

Призводять до розвитку рефлюкс-езофагіту факторами є:

• Ожиріння;
• Вагітність;
• Наявність грижі стравохідного отвору діафрагми;
• Часті напади блювоти;
• Склеродермія;
• Наявність назогастрального (живильного) зонда.

Симптоми рефлюкс-езофагіту

Характерними симптомами рефлюкс-езофагіту є:

• Часто виникає і що продовжує протягом досить тривалого періоду часу печія;
• Вигнання через рот скупчилися в шлунку газів (відрижка);
• Кисла відрижка, яка за викликуваним нею відчуттями нагадує печію. Їй, як правило, супроводжують почуття першіння в горлі, печіння, явно виражене подразнення стравоходу, стійке вкрай неприємний післясмак;
• Часто виникає відчуття кома в горлі;
• Дисфагія;
• Спастичні больові відчуття і паління за грудиною по всій довжині стравоходу;
• Часті тривалі напади кашлю;
• Пневмонія (Виникає в результаті порушення роботи бронхів і легенів, що обумовлено зміщенням шлунка у верхню частину порожнини грудної клітки);
• Каріозні ураження зубів, спровоковані агресивним впливом зміненого складу слини.

Симптоми рефлюкс-езофагіту часто посилюються в положенні лежачи (особливо після прийому їжі) і зникають при прийнятті сидячого положення.

Різновиди форм перебігу рефлюкс-езофагіту

Виділяють три форми патології:

• Гострий рефлюкс-езофагіт;
• Катаральний рефлюкс-езофагіт;
• Ерозивний рефлюкс-езофагіт.

Захворювання, що протікає в гострій формі, характеризується тим, що неприємні симптоми виникають виключно під час прийому їжі. При цьому больові відчуття концентруються у верхній частині грудної клітки по ходу стравоходу. Крім того, у пацієнтів відзначаються ускладненість ковтання і відчуття загального нездужання.

Катаральний рефлюкс-езофагіт є наслідком занедбаності шлункового соку в стравохід. Обумовлено це недостатністю кардіального відділу (такий стан розвивається при наявності грижі стравохідного отвору діафрагми, а також після оперативних втручань в цій області). При катаральному рефлюкс-езофагіті виникають відчуття садненія в області, розташованої за грудиною, болі під час або відразу після прийому їжі, дисфагія, печія, відрижка повітрям і їжею. Також при катаральному рефлюкс-езофагіті у пацієнта присутній стійке відчуття наявності стороннього предмета в горлі.

Ерозивний рефлюкс-езофагіт являє собою ускладнення основної форми захворювання. Його основною ознакою є утворення невеликих виразок (ерозій) на тканинах слизової оболонки стравоходу. Крім цього у пацієнта поглиблюються і протікають у більш вираженій формі всі раніше перераховані прояви захворювання. Неприємну симптоматику здатні підсилити прийоми їжі і окремих лікарських засобів. Ерозивний рефлюкс-езофагіт характеризується чотирма стадіями розвитку:

• I ступінь - виразки на слизовій стравоходу мають вигляд маленьких точок;
• II ступінь - ерозії починають зливатися, відчуття печіння в області за грудиною і печія виникають після їжі;
• III ступінь - ерозія велика висхідна, симптоматика захворювання проявляється незалежно від прийомів їжі;
• IV ступінь - виразка стравоходу приймає хронічну форму, у пацієнта розвиваються різного роду ускладнення (аж до виникнення онкологічних захворювань): відбувається звуження просвіту стравоходу внаслідок рубцювання його тканин, практично втрачається здатність самостійно ковтати і т.д.

Лікування рефлюкс-езофагіту

Для лікування рефлюкс-езофагіту пацієнтові крім медикаментозної терапії і, в разі її неефективності хірургічного втручання, рекомендується перегляд способу життя, відмова від шкідливих звичок і позбавлення від зайвої ваги. Також може знадобитися зменшення фізичних навантажень на організм і відмова від носіння надмірно тісного одягу і аксесуарів. В якості однієї з запобіжних заходів, що перешкоджають виникненню симптомів захворювання, рекомендується сон на високій подушці. При цьому голова розташовується вище рівня шлунка, і ймовірність закидання рефлюксата з шлунку в стравохід значно знижується.

Медикаментозне лікування рефлюкс-езофагіту передбачає призначення антацидів, медикаментів антисекреторного дії і препаратів-прокинетиков.

Оперативне лікування і припікання ерозії необхідно, коли протягом захворювання ускладнюється: відбувається рубцювання тканин стравоходу, звужується його просвіт, епітеліальна тканина заміщається тканинами, що вистилають поверхню шлунка і т.д.

Дієта при рефлюкс-езофагіті

Дієта при рефлюкс-езофагіті достатньо сувора і забороняє вживання в їжу великої кількості продуктів. Серед них:

• Алкогольні напої, натуральні соки з фруктів, газовані напої;
• Мариновані та копчені продукти, соління;
• Міцні бульйони і зварені на них супи;
• Продукти, які сприяють підвищенню газоутворення (капуста, чорний хліб, молоко, бобові і т.д.);
• Продукти, розслаблюючі нижній шлунковий сфінктер і провокують застій харчових мас в шлунку (солодощі, міцний чай, шоколад і т.д.);
• Жирна і смажена їжа;
• Фрукти (особливо цитрусові);
• Спеції, соуси;
• Жувальна гумка.

Раціон, дозволений дієтою при рефлюкс-езофагіті, включає:

• Кисломолочні продукти;
• Яйця;
• Приготоване на пару нежирне м'ясо і м'ясо птиці;
• Каші на воді (або з додаванням невеликої кількості молока);
• Бездріжджовий хліб;
• Сухарі.