Омез

Омез - противиразковий препарат, що застосовується для зниження секреції залоз шлунка при лікуванні хвороб шлунково-кишкового тракту.

Форма випуску та склад

Омез випускають у формі:

• Твердих прозорих желатинових капсул з рожевою кришечкою з вмістом омепразолу в кількості 10, 20 і 40 мг і допоміжних речовин: маннитола, лактози, натрію лаурил сульфату, натрію гідрофосфату, сахарози і гіпромелози 6 cps. У блістерах по 7 або 10 шт .;
• Ліофілізату для приготування інфузійного розчину з вмістом в 1 флаконі 40 мг омепразолу і допоміжних речовин: натрію гідроксиду і динатрію едетату. По 1 флакону в картонній пачці.

Показання до застосування

Омез, за інструкцією, призначають для лікування:

• Гастропатии, пов'язаної з прийомом нестероїдних протизапальних препаратів;
• Виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки (включаючи проведення профілактики рецидивів хвороби);
• Гіперсекреторних станів (синдрому Золлінгера-Еллісона, стресових виразок шлунково-кишкового тракту, поліендокринний аденоматозу, системного мастоцитоз);
• Рефлюкс-езофагіту.

Також Омез ефективний для профілактики аспірації кислого вмісту шлунку в дихальні шляхи під час проведення загальної анестезії (синдром Мендельсона).

Протипоказання

Застосування Омез протипоказано:

• У дитячому віці;
• Годуючим і вагітним жінкам;
• При гіперчутливості до входять до складу ліків компонентам.

Необхідно дотримуватися обережності при застосуванні Омез на тлі ниркової і печінкової недостатності.

Спосіб застосування і дозування

Капсули Омез, за інструкцією, приймають за півгодини до їди. Схема лікування визначається показаннями. При:

• Загостренні виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, рефлюкс-езофагіті і НПВC-гастропатії - двічі на день по 20 мг. Тривалість курсу може варіюватися від двох до восьми тижнів;
• Синдромі Золлінгера-Еллісона - дозування підбирається індивідуально, виходячи з початкового рівня шлункової секреції. Звичайно початкова доза становить 60 мг на день, при необхідності її можна збільшити в 2 рази;
• Профілактиці синдрому Мендельсона - 40 мг одноразово за 1 годину до проведення операції;
• Профілактиці рецидивів виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки - 1 раз на день по 10-20 мг, тривалість прийому ліків визначається лікарем;
• Протирецидивного лікуванні рефлюкс-езофагіту - тривало по 20 мг на день;
• Ерадикації Helicobacter pylori - двічі на день по 20 мг протягом 1-2 тижнів одночасно з антибактеріальними препаратами.

У разі неможливості прийому Омез у вигляді капсул при виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки, рефлюкс-езофагіті і НПВC-гастропатії зазвичай призначають внутрішньовенну інфузію по 40 мг на день, при сіндромоме Золлингера-Еллісона - 60 мг на день. Якщо потрібно більш висока дозування, її ділять на 2 прийоми.

Під час загальної анестезії для профілактики аспірації кислого вмісту шлунку в дихальні шляхи 40 мг Омез вводять на ніч або за 2 години до проведення операції.

Людям похилого віку і хворим з порушеною функцією нирок корекція дозування не потрібно.

При порушенні функції печінки може знадобитися зниження дозування. При важкого ступеня патології печінки добова доза не повинна бути більше 10-20 мг.

Омез у вигляді розчину для інфузій повинен бути використаний:

• На 5% декстрози - протягом 6 годин;
• На фізіологічному розчині - протягом 12 годин.

Перед введенням розчину необхідно переконатися у відсутності в ньому зважених часток.

Побічні дії

При застосуванні Омез можливий розвиток порушень з боку деяких систем організму, виявляються з різною частотою. Як правило, це:

• Панцитопенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз (система кровотворення);
• Біль у животі, стоматит, діарея або запори, блювота, нудота, порушення смаку, метеоризм, сухість у роті, при наявності важких хвороб печінки - гепатит, порушення функції печінки (система травлення);
• Бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема, лихоманка, кропив'янка, анафілактичний шок, шкірний висип або свербіж, фотосенсибілізація, алопеція (Дерматологічні та алергічні реакції);
• Міастенія, артралгія, міалгія (кістково-м'язова система);
• Збудження, головний біль, запаморочення, депресія (Центральна нервова система).

Також при застосуванні Омез можливий розвиток:

• Посилення потовиділення;
• Гинекомастии;
• Порушень зору;
• Нездужання;
• Периферичних набряків;
• Освіти шлункових гландулярних кіст (зазвичай виникає при тривалому лікуванні внаслідок інгібування секреції соляної кислоти, має оборотний доброякісний характер).

Симптомами передозування препаратом Омез є: аритмія, сонливість, порушення зору, сплутаність свідомості, збудження, підвищення потовиділення, головний біль, нудота, сухість у роті.

Особливі вказівки

Застосування Омез одночасно з їжею на його ефективність не впливає.

Перед початком лікування слід переконатися у відсутності злоякісних процесів (особливо при виразці шлунка), оскільки проведена терапія, маскуючи симптоматику, може ускладнити постановку точного діагнозу.

Ефективність та безпека Омез для дітей, а також для годуючих та вагітних жінок не встановлена.

Аналоги

Аналогами Омез є:

• За активної речовини - Омітокс, Оцід, Лосек, Гастрозол, Оміпікс, Омепрус, Омізак, зероцід, Ромесек, сопрано, Цісагаст, Ультоп, Ортанол, Омепразол, Хеліцід, Промез, Омекапс;
• За механізмом дії - Зіпантола, Лоензар-сановель, Нексиум, Ланзоптол, контролок, Ланзабел, Гелікол, Золіспан, Онтайм, Пептазол, Санпраз, Паркур, Піженум-сановель, Нольпаза, Пантазі, ланзап, Дексілант, Зульбекс, Нофлюкс, Нексиум, Хайрабезол, Нео-зекст, Пулореф, Езомепразол, Лансофед, Разо, Ультера, Ланцід.

Терміни та умови зберігання

Препарат відпускається за рецептом лікаря. Термін придатності Омез за умови зберігання при температурі до 25 ° C становить:

• Ліофілізату для приготування інфузійного розчину - 2 роки;
• Капсул - 3 роки.