Показники артеріального тиску є одним з основних діагностичних ознак, що характеризують стан людини. При вагітності значні відхилення тиску від норми свідчать не тільки про проблеми зі здоров'ям, наявних у майбутньої мами, але і про ризик появи патологій розвитку у плода.
Коливання артеріального тиску при вагітності в залежності від термінів
Слід знати, що поняття «нормальний артеріальний тиск» значною мірою умовно. Це означає, що для кожної людини комфортні індивідуальні значення систолічного і діастолічного тиску, а про неполадки зі здоров'ям свідчать показники, сильно відрізняються від звичних («робочих») цифр. Вважається, що тиск при вагітності в нормі, якщо воно не перевищує 120/80 і не падає нижче 90/60 мм рт. ст.
На ранніх термінах виношування плоду зміни гормонального фону особливим чином впливають на серцево-судинну систему. Значення тиску в цей час, як правило, падають нижче «робочих», викликаючи такі характерні симптоми:
- Запаморочення;
- Сонливість;
- Слабкість, відчуття постійної втоми.
Стан майбутньої мами погіршується проявами токсикозу: зниженням апетиту, нудотою, непереносимістю запахів і т. Д. Низький артеріальний тиск при вагітності, що спостерігається протягом тривалого періоду, може негативно позначитися на розвитку майбутньої дитини. Така ситуація особливо небезпечна в першому триместрі, коли плацента ще не сформована повністю, а надходження кисню до плоду прямо залежить від швидкості течії крові в судинах матері. Низький тиск у вагітної в такому випадку може призвести до того, що малюк почне страждати від гіпоксії.
Для другої половини вагітності характерний невелике зростання артеріального тиску, пов'язаний зі збільшенням кількості рідини, що циркулює в системі кровообігу. Однак відхилення показників більш ніж на 10-15 мм рт. ст. від звичних має насторожити жінку і стати приводом для візиту до лікаря. Ситуація вважається небезпечною, якщо підвищення тиску при вагітності супроводжується:
- Дзвоном у вухах;
- Порушеннями зору («мушки» перед очима);
- Головними болями;
- Надлишкової пітливістю;
- Порушеннями серцевого ритму.
Наявність у вагітної всього комплексу перерахованих вище симптомів може свідчити про таку патології, як прееклампсія (поєднання артеріальної гіпертонії з порушенням білкового обміну). Прееклампсию зазвичай діагностують, коли у жінки спостерігається не тільки високий АТ, а й постійно підвищений рівень білка в сечі. Такий стан небезпечно розвитком набряку мозку, важкої плацентарної недостатністю або відшаруванням плаценти, і створює реальну загрозу життю майбутньої мами та її дитини. Причини появи прееклампсії точно невідомі, але це ускладнення на пізніх термінах діагностують у 7-10% вагітних. У важких випадках полегшити стан жінки нерідко не вдається, і єдиним засобом порятунку стає термінове розродження. Саме тому щоденний контроль тиску при вагітності в буквальному сенсі життєво необхідний.
Як скорегувати тиск у вагітної?
Багато препаратів майбутнім мамам не рекомендуються, тому точну відповідь на питання про те, як знизити тиск при вагітності за допомогою ліків, знає тільки фахівець. Навіть такі нешкідливі сечогінні засоби, як відвари трав або журавлинний сік, іноді приносять шкоду і ускладнюють виношування. Єдине, що жінка може і повинна робити самостійно, - контролювати артеріальний тиск і водно-сольовий баланс організму. Для цього слід щодня вимірювати тиск, відзначати кількість спожитої і виділилася з сечею рідини, зважуватися. Особлива обережність вимагається від майбутніх мам, які страждають гіпертонією, хронічними патологіями серця, нирок та ендокринних органів. До групи ризику входять і ті жінки, які вже мали ускладнення під час попередніх вагітностей.
Гіпотонія не так небезпечна для жінки і малюка, але думки про те, як підняти тиск при вагітності, все одно відвідують майбутню маму. Якщо зниження АТ не пов'язано з наявністю якого-небудь захворювання, поліпшити стан допоможе правильне харчування, помірні фізичні навантаження, прогулянки на свіжому повітрі, здоровий сон і дотримання режиму дня.
Підтримку нормального рівня АТ під час вагітності є дуже важливим завданням. Для її вирішення жінка повинна регулярно і ретельно відслідковувати свій стан, вчасно реагувати на його зміни, відвідувати лікаря і дотримуватися його рекомендацій.