Феноксиметилпенициллин

Феноксиметилпенициллин - біосинтетичний антибіотик-пеніцилін, застосовуваний при лікуванні інфекцій дихальних шляхів, що протікають в легкій і середнього ступеня тяжкості.

Фармакологічна дія Феноксиметилпеніциліну

Медикамент Феноксиметилпеніцилін, що містить однойменне активна речовина, має бактерицидну дію, активно пригнічуючи синтез клітинної стінки.

Він активний відносно багатьох збудників, включаючи грампозитивні та грамнегативні коки, але при цьому не діє на більшість грамнегативних бактерій, а також гриби, віруси та найпростіші. Феноксиметилпенициллин кислотривкий, прийом їжі може незначно знизити його абсорбцію в системний кровотік.

Феноксиметилпенициллин не призначають при лікуванні емпієми, важкої пневмонії, перикардиту, бактериемии, артриту та менінгіту.

Форма випуску

Феноксиметилпенициллин випускають у трьох лікарських формах для прийому всередину:

• Таблетки по 100 мг і 250 мг;
• Драже з вмістом активної речовини в кількості 100 тис. ОД;
• Порошок для приготування суспензії для прийому всередину.

Аналоги Феноксиметилпеніциліну

За активної речовини аналогами Феноксиметилпеніциліну є ліки Оспен 750 (у вигляді сиропу) і Стар-Пен (у вигляді гранул для приготування суспензії).

При необхідності після лікарської консультації Феноксиметилпеніцилін можна замінити на один з аналогів за способом дії і приналежності до однієї лікарської групі. До них відносяться бензатінбензілпеніціллін, Бензіціллін-1, Бициллин-1, Ретарпен і Молдамін.

Показання до застосування Феноксиметилпеніциліну

Феноксиметилпенициллин по інструкції призначають при лікуванні інфекцій легкого та середнього ступеня тяжкості, які викликають мікроорганізми, що проявляють чутливість до пеніциліну, а саме:

• Середній отит та інфекції дихальних шляхів (збудник - Streptococcus pneumoniae);
• Скарлатина, інфекції верхніх дихальних шляхів, рожа, що протікає в легкій ступеня (збудник - Streptococcus spp. Груп G, A, H, L, C і M);
• Гінгівіт і фарингіт Венсана, що протікають в легкій і середнього ступеня тяжкості;
• Інфекції підшкірної клітковини і шкірних покривів легкого ступеня (збудник - Staphylococcus spp.).

У профілактичних цілях Феноксиметилпеніцилін призначають на тлі ревматичної лихоманки, малої хореї, а також бактеріального ендокардиту при вроджених вадах серця, ревматичних або інших набутих вадах серця.

Протипоказання

Згідно з інструкцією Феноксиметилпеніцилін протипоказано застосовувати:

• На тлі важкого перебігу хвороб;
• При спазмах кардії або посиленою моторики кишечника;
• При гіперчутливості, включаючи чутливість до бета-лактамних антибіотиків, серед яких цефалоспорин, пеніциліни і карбапенеми;
• На тлі гастропареза;
• При блювоті і нудоті;
• У педіатрії до досягнення тримісячного віку.

Особливої обережності вимагає призначення Феноксиметилпеніциліну при алергічних реакціях в анамнезі, а також на тлі бронхіальної астми.

Спосіб застосування Феноксиметилпеніциліну

Феноксиметилпенициллин по інструкції рекомендується приймати перед їжею (бажано - за 0,5-1 годину), запиваючи рясно водою. Дозування ліків дорослим і дітям старше 5 років залежить від хвороби та тяжкості її протікання:

• При лікуванні середнього отиту та інфекцій дихальних шляхів - кожні 6:00 по 250-500 мг. Медикамент приймають до нормалізації температури і ще протягом мінімум двох днів;
• При лікуванні скарлатини, інфекцій верхніх дихальних шляхів і пики - протягом 10 днів по 125-250 мг кожні 6-8 годин;
• При лікуванні фузоспірохетозом - кожні 6-8 годин по 250-500 мг;
• При лікуванні інфекцій, що протікають в легкій ступеня в підшкірній клітковині та шкірних покривах - кожні 6-8 годин по 250-500 мг впродовж тижня;
• Для профілактики з метою не допустити рецидивів розвитку малої хореї і ревматичної лихоманки тривало приймають по 125-250 мг Феноксиметилпеніциліну двічі на день.

Дітям від трьох місяців до одного року зазвичай призначають по 62,5 мг Феноксиметилпеніциліну кожні шість годин, дітям 1-5 років - в два рази більше.

Побічні дії Феноксиметилпеніциліну

Під час застосування Феноксиметилпеніциліну можливий розвиток різних побічних ефектів, які найчастіше проявляються як:

• Сироваткова хвороба, артралгія, кон'юнктивіт, риніт, еозинофілія, лихоманка, анафілактичний шок (алергічні реакції);
• Ексфоліативний дерматит, ангіоневротичний набряк, кропив'янка, макульозно-папульозний висип, гіперемія шкіри (дерматологічні реакції);
• Сухість слизової оболонки порожнини рота, порушення смаку, диспепсичні порушення, біль в епігастрії, стоматит, глосит, везикулезной хейліт, чорний «волохатий» язик, зниження апетиту, псевдомембранозний коліт (Травна система);
• Тромбоцитопенія, еозинофілія, панцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, агранулоцитоз (органи кровотворення).

Серед інших порушень при застосуванні Феноксиметилпеніциліну за інструкцією також були відзначені: інтерстиціальний нефрит, нейропатія, фарингіт, нефропатія, васкуліт, лихоманка.

Під час лікування слід враховувати, що при тривалому або повторному застосуванні Феноксиметилпеніциліну можливий розвиток суперінфекцій, які викликають стійкі гриби або бактерії.

При виникненні тяжкої стійкою діареї під час терапії або в перші тижні після її закінчення, слід звернутися до лікаря, щоб виключити псевдомембранозний коліт.

Лікарська взаємодія

При призначенні Феноксиметилпеніциліну слід враховувати, що його одночасне застосування з:

• Пероральними контрацептивами - знижує їх ефективність;
• Непрямими антикоагулянтами - підвищує їх ефективність;
• Антацидами, глюкозамином, проносними медикаментами і аміноглікозидами - уповільнює його абсорбцію;
• Етінілестрадіолом - збільшує ризик розвитку кровотеч «прориву»;
• Бактерицидними антибіотиками, аміноглікозидами - викликає синергізм дії;
• Діуретиками, алопуринолом, фенілбутазоном, нестероїдними протизапальними ліками та іншими медикаментами, що знижують канальцеву секрецію - підвищує концентрацію Феноксиметилпеніциліну в крові;
• Бактеріостатичними антибіотиками - викликає антагонізм дії;
• Алопуринолом - значно збільшує ризик розвитку алергічних реакцій у вигляді шкірного висипу.

Умови зберігання Феноксиметилпеніциліну

Феноксиметилпенициллин відноситься до медикаментів з бактерицидною дією, відпустка з аптек яких можливий за призначенням лікаря. Термін придатності Феноксиметилпеніциліну - до 4 років за умови дотримання рекомендованого температурного режиму зберігання. Приготовану суспензію необхідно використати протягом двох тижнів.