Екстенціллін

Екстенціллін - антибактеріальний препарат пеніцилінового ряду.

Форма випуску та склад екстенціллін

Препарат випускається у вигляді білого або кремового ліофілізату для приготування ін'єкційного розчину у флаконах, який містить 600 тис., 1,2 млн., 2.4 млн. МО основної діючої речовини - бензатину бензилпеніциліну.

В якості допоміжних речовин в ліофілізат використані: цитрат натрію, карбоксиметилцелюлоза натрію, повідон.

Фармакологічна дія екстенціллін

Бензатину бензилпенициллин являє собою пеніциліновий бета-лактамний антибіотик типу G з пролонгованою дією.

Препарат має бактерицидну дію на чутливі до нього мікроорганізми. В основі цього механізму лежить процес придушення синтезу мукопептидів оболонки клітин.

Екстенціллін проявляє ефективність проти Treponema pallidum і Streptococcus pyogenes А, які викликають розвиток фрамбезії і сифілісу, а також Neisseria gonorrhoeae, Streptococcus pneumoniae, Actinomyces israelii, Corynebacterium diphtheriae, Staphylococcus spp, Neisseria meningitidis, Bacillus anthracis, Clostridium spp.

До екстенціллін проявляють стійкість штами бактерій, які виробляють пеніциліназу.

Показання до застосування екстенціллін

За інструкцією Екстенцилін застосовується для терапії інфекційних захворювань, які викликаються бактеріями, чутливими до даного препарату, а саме:

• сифілісу та інших інфекцій, спричинених трепонемами (пінта, фрамбезія);
• скарлатини, бешихи, тонзиліту;

а також

• для лікування ранових ускладнень, зумовлених чутливої до даного препарату мікрофлорою;
• в цілях профілактики загострень суглобового ревматизму і післяопераційних гнійних ускладнень.

Протипоказання до застосування екстенціллін

За інструкцією Екстенцилін не призначається за наявності алергія на пеніциліни і цефалоспорини, бронхіальній астмі і сінну лихоманку.

Необхідно також звернути увагу на можливість розвитку перехресної алергії з цефалоспориновими антибіотиками.

Спосіб застосування і дозування екстенціллін

Препарат призначений тільки для введення.

Розчин для ін'єкції слід готувати шляхом введення в асептичних умовах:

• у флакон з 0,6 млн. ME - 2 мл води для ін'єкцій;
• у флакон з 1,2 млн. ME - 4 мл води для ін'єкцій;
• у флакон з 2.4 млн. ME - 8 мл води для ін'єкцій.

Перед введенням розчин потрібно добре перемішати, прокочуючи флакон між долонями, уникаючи появи занадто сильною піни.

Приготована суспензія може зберігатися в холодильнику не більше доби.

Дозування препарату:

• при лікуванні сифілісу: 1 укол через 8 днів по 2,4 млн. ME;
• при лікуванні ендемічних трепонематозов - один укол по 1,2-2,4 млн. ME (дорослі) і по 0,6-1,2 млн. ME (діти з вагою менше 45 кг);
• для профілактики загострення суглобного ревматизму: 1 укол через 15 днів по 2,4 млн. ME (дорослі) і по 0,6-1,2 млн. ME (діти).

Побічні ефекти екстенціллін

Даний антибіотик може викликати побічні дії.

Травна система: діарея, нудота, блювота, кандидоз, псевдомембранозний коліт.

Алергічні реакції: гарячка, кропив'янка, еозинофілія, ексфоліативний дерматит, багатоформова еритема, утруднення дихання, набряк Квінке, анафілактичний шок, помірне підвищення концентрації сироваткових трансаміназ, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гострий інтерстиціальний нефрит.

Високі дози екстенціллін можуть викликати енцефалопатію, що виражається порушенням свідомості, судомами, руховими порушеннями.

У дитячому віці можуть виникати місцеві реакції на введення лікарського засобу.

Застосування екстенціллін під час вагітності та лактації

Оскільки встановлено, що Екстенцилін здатний долати плацентарний бар'єр і вступати до материнське молоко, то його призначення в період вагітності може бути виправдано, якщо користь для матері вище можливого ризику для дитини-а при необхідності призначення препарату під час лактації грудне вигодовування слід припинити.

Взаємодія екстенціллін з іншими лікарськими препаратами

При застосуванні бензатину бензилпеніциліну одночасно з НПЗП, такими як фенілбутазон, індометацин, саліцилати, а також пробенецидом і алопуринолом необхідно звернути увагу, що може відбуватися конкурентне інгібування виведення даних лікарських засобів з організму.

Особливі вказівки із застосування екстенціллін

Введення препарату слід припинити при виникненні будь-яких алергічних реакцій з призначенням відповідного лікування.

При наявності в анамнезі пацієнта алергії на пеніцилін Екстенцилін категорично протипоказаний.

Оскільки при застосуванні препарату можуть виникати важкі алергічні реакції, то при зборі анамнезу необхідно звертати увагу на те, як пацієнт раніше переносив лікування пеніциліном.

При наявності в анамнезі вказівок на алергічні реакції на цефалоспоринові антибіотики протипоказанням є і пеніциліни, оскільки алергія на пеніцилін може мати перехресний характер з алергією на цефалоспорини.

Дози препарату при наявності у пацієнта ниркової недостатності повинні бути знижені. При КК 10-50 мл / хв призначають 75% добової дози екстенціллін, при КК lt; 10 мл / хв призначають 25-50% добової дози.

При гіпосолевой дієті необхідно мати на увазі, що вміст натрію на 0,6 млн. ME екстенціллін - 5,5 мг.

Аналоги екстенціллін

Аналогами екстенціллін є такі препарати, як Бициллин, Бензіціллін, Ретарпен, Бензатин бензилпенициллин.

Умови зберігання екстенціллін

Препарат зберігають у темному, захищеному від доступу дітей місці при температурі не більше 25 ?.