Ендометрит

Ендометрит досить часто зустрічається у жінок різного віку і являє собою запалення внутрішньої слизової оболонки матки. Цей прошарок називається ендометрієм і виконує найважливіші функції в репродуктивному плані. Захворювання провокується різними вірусами, такими як гонококи, стрептококи і стафілококи. Нерідко ендометрит розвивається під впливом кишкової палички та багатьох інших мікробів.

Причини ендометриту

Захворювання розвивається тоді, коли в матку проникає інфекція і починає провокувати запалення ендометрію. При нормальному стані імунної системи і без втручання сторонніх агентів патогенні мікроорганізми швидко гинуть, а умовно-патогенні не роблять істотного впливу на здоров'я жінки. Ендометрит виникає з наступних причин:

• Недотримання елементарних правил особистої гігієни;
• Зниження імунітету;
• Безладне статеве життя;
• Пологи;
• Гінекологічні втручання, такі як аборти, діагностичні та лікувальні вискоблювання, гістероскопія, зондування матки;
• Установка і наявність внутрішньоматкової спіралі;
• Гормональні порушення;
• Хронічні захворювання.

Якщо жінка потребує невідкладної операції або діагностиці, тоді необхідно дотримуватись рекомендацій лікаря. Ендометрит виникає не через те, що доктор допустив помилку. Справа в тому, що запалення часто є природною реакцією організму на стороннє втручання ззовні, зокрема травматичного характеру. У медичних колах всі знають, що близько 10 відсотків абортів закінчуються гострим ендометритом.

Що стосується внутрішньоматкової спіралі, то вона не збільшує частоту захворюваності, проте як будь чужорідне тіло може зробити перебіг хвороби більш важким. Якщо у пацієнтки діагностують гострий чи хронічний ендометрит, тоді спіраль в обов'язковому порядку видаляють. Навіть якщо захворювання не виникло, при наявності даного типу контрацепції рекомендується часто відвідувати гінеколога для перевірки стану здоров'я.

Симптоми ендометриту

Перші ознаки ендометриту можуть з'явитися після стресових для організму ситуацій, наприклад, після пологів, абортів або будь-якого іншого гінекологічного втручання. Також нерідко захворювання дає про себе знати після менструації, тоді провокуючі фактори не відносяться до травмуючим. При виявленні симптомів ендометриту слід негайно звернутися до лікаря, оскільки своєчасне лікування дозволяє дати позитивні прогнози.

Ознаки ендометриту наступні:

• Болі внизу живота, що віддають імпульсами в крижі, поперек, пахову область і промежину - основні симптоми ендометриту;
• Підвищення температури до високих позначок;
• Гнійні виділення рясного характеру, часто з домішкою крові;
• Неприємний запах виділень з піхви.

Гострий і хронічний ендометрит

Спочатку пацієнтки страждають гострим ендометритом, який виникає в результаті зараження бактеріальними, вірусними та іншими статевими інфекціями. Часто кров і залишки родючого яйця призводять до порушення балансу мікрофлори і запаленню ендометрію.

Симптоми гострого ендометриту яскраво виражені і відчуваються вже через кілька днів після травм або інших факторів. У більшості випадків на ознаки хвороби скаржаться жінки після пологів і абортів.

Якщо гострий ендометрит пустити на самоплив або намагатися вдатися до непрофесійних домашнім методам лікування, тоді він перейде в хронічну форму. Також повторні внутрішньоматкові втручання можуть стати вирішальним фактором у захворюваності. Хронічний ендометрит - це результат дисбалансу між імунної та гормональної системами організму людини з одного боку, і мікроорганізмами з іншого.

Ознаки ендометриту даної форми наступні:

• Кров'янисті або коричневі виділення до і після менструацій;
• Проміжні виділення кров'янистого характеру;
• Ниючі болі внизу живота;
• Гнійні виділення з піхви.

Хронічний ендометрит не є строгим протипоказанням до планування вагітності, проте можуть виникнути проблеми при фіксуванні плодового яйця в ендометрії і його подальшому розвитку.

Діагностика та лікування ендометриту

Діагностика захворювання включає в себе:

• Загальний гінекологічний огляд;
• Клінічний аналіз крові;
• Бактеріологічне дослідження виділень із статевих органів;
• УЗД органів малого таза.

При грамотному лікуванні ендометрит проходить через 7-10 днів. Вже через пару днів прийому антибіотиків жінку залишають больові відчуття, а кількість виділень помітно зменшується.

Важкі форми ендометриту вимагають стаціонарного лікування під суворим наглядом лікарів. Проводиться крапельне внутрішньовенне введення лікарських засобів, дезінтоксикаційна терапія та інші типи лікування.

Природно, під час хвороби незалежно від стадії і форми протікання статеве життя протипоказана, і тільки по закінченні одного циклу після менструації (після одужання) можна відновлювати відносини з партнером.

В цілому застосовуються такі методи лікування захворювання:

• Інфузно-трансфузійна терапія;
• Антибактеріальне лікування;
• Десенсибілізуюча терапія;
• Протизапальне лікування;
• Вітамінотерапія;
• Фізіотерапія (при ремісії захворювання);
• Загальнозміцнюючі засоби.

Пацієнтка повинна бути забезпечена спокоєм і велику частину часу проводити в ліжку. Якщо до лікування ендометриту не підійти серйозно, тоді можуть виникнути такі ускладнення:

• Інфікування яєчників, труб;
• Спайки органів малого тазу, кишечника і матки;
• Порушення роботи кишечника, яєчників і маткових труб;
• Безпліддя.

З метою профілактики ендометриту можна порекомендувати:

• Своєчасні огляди у гінеколога;
• Дотримання гігієни статевих стосунків, після пологів сексуальне життя можна починати через 2 місяці, після аборту - через 1 місяць;
• Уникати переохолодження, купання у водоймах під час менструацій, сильних фізичних навантажень.