Клафоран

Клафоран - антибактеріальний препарат для системного використання, що відноситься до групи цефалоспоринів третього покоління, є напівсинтетичним антибіотиком, використовуваним для парентерального введення.

Форма випуску та склад

Клафоран випускається у вигляді порошку білого або жовтуватого кольору для приготування ін'єкційного розчину, застосовуваного для ін'єкцій. Порошок реалізується в скляних флаконах, що містять 1 г препарату і упакованих в картонні коробки. 1 г клафоран містить 1, 048 г цефотаксиму натрієвої солі.

Фармакологічна дія клафоран

За інструкцією до клафораном медикамент володіє широким спектром бактерицидних дій і проявляє стійкість до впливу? -лактомаз - Вироблюваних патогенними мікроорганізмами ферментів, що деформують антибактеріальні засоби. Клафоран проявляє виражену активність по відношенню до багатьох чутливим до нього бактеріям, до яких відносять стрептококи, клебсієли, ентеробактерії, гемофільної палички, сальмонелу та ін. Стійкість до препарату, за інструкцією, виявляють грамнегативні анаероби, синьогнійна паличка, ентерококи і деякі інші мікроорганізми.

При внутрішньовенних ін'єкціях в дозуванні 1 г максимальний вміст медикаменту в крові спостерігається через 5 хвилин після вливання. При внутрішньом'язових введениях максимальна концентрація клафоран, за відгуками фахівців, відзначається через півгодини після уколу. Зв'язуються з білками близько 30-40% введеного препарату, приблизно 90% дози виводиться з сечею.

Показання до використання за інструкцією клафоран

Медикамент показаний до застосування при терапії інфекційних захворювань, спричинених мікроорганізмами, які проявляють чутливість до активної речовини препарату - цефотаксиму. За додається до клафораном інструкції, він використовується при:

• Інфекційних ураженнях дихальних шляхів і ЛОР-органів - бронхітах, пневмонії, та ін .;
• Інфекціях м'яких тканин і шкіри - абсцесах, ранах, бешихових запаленнях, опіках, флегмони, та ін .;
• Інфекційних захворюваннях сечовивідних шляхів - гнійних циститах, пиелонефритах та ін .;
• Інфекціях, що вражають нервову систему - енцефалітах, менінгітах та ін .;
• Інфекціях кісток і суглобів - остеомиелитах, гнійних артритах та ін .;
• Септицемії;
• Ендокардітах і миокардитах;
• Бактеріємії;
• Перитонитах.

Можливе призначення препарату і після оперативного втручання на органах ШКТ та сечостатевої системи для профілактики інфекцій. Відзначається також, за відгуками про клафораном пацієнтів, його ефективність при лікуванні хламідіозу та гонореї.

Дозування і способи застосування

Згідно інструкції до клафораном препарат вводиться внутрішньовенно і внутрішньом'язово. Для приготування розчину для внутрішньовенних вливань, медикамент (1-2 г) розчиняється в інфузійному розчині (40-100 мл) і повільно вводиться через загрозу можливого розвитку аритмії. При внутрішньом'язових ін'єкціях 1 г порошку розводять 4 мл стерильної води, а 2 г клафоран - 10 мл. Також порошок можна розчиняти в лідокаїн, але при внутрішньовенному введенні його використання протипоказано.

При інфекціях, що протікають без ускладнень, дорослим препарат показано вводити внутрішньом'язово в дозі 1-2 г 2-3 рази на добу, максимальна дозування не перевищує 6 г. При важкій формі інфекційних захворювань, може бути призначена разова доза в 2 г, але не більше 8 г на добу. Хворим, що страждають поразкою функції нирок, потрібне проведення корекцій доз клафоран, що розраховуються за рівнем креатиніну крові.

Дітям при вазі менше 50 кг прописується доза в 50-100 мг / кг маси тіла на добу, що вводиться в 3-4 прийоми з проміжками в 6-8 годин. Добова доза при цьому не повинна бути більше 2 г медикаменту, при вазі дітей більше 50 кг застосовуються дози, рекомендовані для дорослих хворих. Тривалість курсу терапії призначається індивідуально залежно від клінічної картини захворювання. За відгуками про клафораном дорослих пацієнтів зазвичай лікування може тривати 1-2 тижні.

Протипоказання до прийому клафоран

Як вказано в інструкції до клафораном, препарат протипоказаний до використання при наявності в анамнезі хворого відомостей про підвищену чутливість до цефалоспоринів, а також у період вагітності та лактації. При внутрішньом'язових ін'єкціях медикаменту з лідокаїном як розчинник не рекомендується застосування клафоран при:

• Тяжкої серцевої недостатності;
• Внутрішньосерцевих блокадах без встановленого водія ритму;
• Гіперчутливості до лідокаїну;
• Дитячому віці до 2,5 років.

Також заборонені внутрішньовенні введення препарату з лідокаїном. З крайньою обережністю призначається медикамент особам, які мають непереносимість пеніцилінів через можливу появу перехресної алергії.

Аналоги клафоран

До аналогам клафоран відносяться такі препарати: Цефотаксим, Орітакс, Клафотаксім, Ліфоран, Цефантрал, Талцеф, Цефосін. У разі необхідності заміни клафоран аналогом, перед його використанням необхідно проконсультуватися з лікарем.

Побічні дії

За відгуками про клафораном, найбільш часто застосування медикаменту може спровокувати виникнення нудоти, блювоти, діареї, болів в області живота, кропив'янки, бронхоспазмов, нейтропенії, енцефалопатії, лихоманки, суперинфекций. Також зазначалося в рідкісних випадках поява анафілактичного шоку, мультиформної еритеми, токсичного некролізу шкіри, еозинофілії, тромбоцитопенії, агранулоцитозу, аритмії. У перші тижні терапії клафоран іноді можуть спостерігатися ознаки псевдомембранозного коліту, проявляється діареєю і кишковими кровотечами. При підтвердженні цього діагнозу на підставі результатів гістологічного дослідження або колоноскопії, потрібна негайна відміна препарату з призначенням адекватної терапії.