Астра альпійська - це багаторічна трав'яниста рослина, що належить до сімейства айстрових. Володіє гіллястим товстим кореневищем і прямостоячими злегка опущеними стеблами, які можуть досягати 25-30 см в довжину. Прикореневі листя айстри альпійської мають цельнокрайниє довгасту форму. Стеблові листки дрібніші і вузькі.
Квіти айстри розташовуються у великих кошиках на верхівках стебел. Зовні вони дуже нагадують ромашку садову. Цвіте рослина в період з червня по серпень.
У природі астру альпійську можна зустріти на схилах пагорбів і гір, на лісових галявинах субальпійській, лісостеповій і лісової зон в Західному Сибіру, на Кавказі, Уралі.
Фармакологічні властивості айстри альпійської
У медицині використовують всі частини рослини. Лікувальні властивості айстри альпійської обумовлені що містяться в ній біологічно активними речовинами, до яких відносяться алкалоїди, флавоноїди, сапоніни, стероїдні та тритерпенові глікозиди. У підземній частині рослини містяться корисні для організму поліацетіленовие з'єднання і кумарини.
При застосуванні астра альпійська має жарознижувальну, відхаркувальну та протиінфекційне дії.
Астра альпійська застосовується як перорально, так і зовнішньо у вигляді відварів, настоїв і примочок.
Засоби, що містять екстракт даної рослини, усувають свербіж і запалення, що виникають на тлі дерматозів.
Астра альпійська позитивно впливає на функції шлунково-кишкового тракту, усуває інфекційні захворювання, надає при цьому імуностимулюючу дію.
Показання до застосування айстри альпійської
Астра альпійська ефективно бореться з дерматитом, колітом, виразковими захворюваннями шлунка та дванадцятипалої кишки, печією, застудою, грипом, хворобами очей і кісткових суглобів.
Препарати на основі айстри альпійської рекомендують при запамороченнях, неврастенії, туберкульозі, захворюваннях сухожиль, золотусі, екземі.
Способи застосування айстри альпійської
Існує кілька рецептів приготування настоянки і відвару з айстри альпійської.
При хронічному бронхіті, розладах функцій шлунково-кишкового тракту, застуді використовують настій айстри, для приготування якого 1 ст.л. квіток або листків рослини заливають 200-250 мл гарячої води, дають настоятися протягом 40 хвилин, після чого ретельно проціджують. Приймають настій по 1 ст.л. 3-4 рази на день.
При фурункульозі, дерматитах та інших шкірних запаленнях рекомендують настій з засушеної трави айстри альпійської. 2 ст.л. подрібненого сухого сировини кип'ятять в 500 мл води протягом 2-3 хвилин. Потім лікарської речовини необхідно дати настоятися. Готовий настій застосовують як примочок на запалені ділянки шкіри кілька разів на день. Перорально приймають ліки по 100 мл 3 рази на день до їди.
Для приготування відвару з айстри альпійської для внутрішнього застосування 3 ст.л. подрібненого кореня айстри заливають 500 мл окропу і залишають нудитися 15-20 хвилин на повільному вогні. П'ють відвар по 150 мл 2-3 рази на день.
Побічні дії
При застосуванні айстри альпійської можливий розвиток алергічних реакцій, що проявляються у вигляді шкірного висипу, свербежу, почервоніння, набряків, кропив'янки.
Протипоказання до застосування
Не призначають препарати айстри альпійської людям з підвищеною чутливістю до рослини.
Додаткова інформація
Для збереження цілющих властивостей айстри альпійської сировину необхідно зберігати в сухому і захищеному від потрапляння прямих сонячних променів місці.
Термін придатності айстри альпійської - 3 роки.