Бетадин

Фото - Бетадин у вигляді розчину для зовнішнього застосування

Бетадин - антисептичний лікарський препарат.

Склад і форма випуску БЕТАДИН

Препарат випускають у трьох лікарських формах:

  • Мазь Бетадин 10%. В 1 г мазі міститься активна речовина - повідон-йод 10 мг. Додаткові компоненти: очищена вода, гідрокарбонат натрію, макрогол. У тубах по 20 г.
  • Розчин для зовнішнього використання 10%. В 1 мл розчину міститься активна речовина - повідон-йод 10 мг. Додаткові компоненти: гліцерин, очищена вода, лимонна кислота, динатрію фосфат, ноноксинол, гідроксид натрію, безводна кислота. У флаконах по 30, 120 або 1000 мл.
  • Свічки Бетадин, призначені для вагінального застосування. Одна свічка містить 200 мг повідон-йоду. Додаткові компоненти: макрогол. В блістері по 7 або 14 супозиторіїв.

Фармакологічна дія БЕТАДИН

Згідно з інструкцією Бетадин відноситься до антисептичним засобам і має широкий спектр дії за рахунок включення йоду в його склад. Діє проти грибів, найпростіших, бактерій і деяких вірусів. В результаті контакту зі шкірою або слизовими оболонками надає бактерицидний ефект.

Дія БЕТАДИН за відгуками починається в перші 15-30 секунд після застосування, а повна загибель мікробів спостерігається протягом однієї хвилини.

Показання до застосування БЕТАДИН

Згідно з інструкцією Бетадин розчин застосовують у наступних випадках:

  • для антисептичної обробки операційної перед гінекологічними, акушерськими і хірургічними процедурами та операціями;
  • для дезінфекції рук перед взяттям біопсії, проведенням пункцій, ін'єкцій, катетеризацією сечового міхура;
  • для дезінфекції ран і опіків;
  • в якості першої допомоги при забрудненні слизових оболонок або шкіри інфікованим матеріалом.

Мазь Бетадин має наступні показання:

  • лікування пролежнів, інфікованих трофічних виразок;
  • лікування бактеріальних і грибкових шкірних інфекцій;
  • профілактика травматизації або інфікування шкіри (при маленьких порізах і саднах, невеликих опіках і хірургічних втручаннях).

Свічки Бетадин застосовують у наступних випадках:

  • хронічні і гострі інфекції піхви специфічного і неспецифічного характеру (вагинит, бактеріальний вагіноз, генітальний герпес та ін.);
  • обробка перед і після трансвагинальних втручань при проведенні акушерських та діагностичних процедур;
  • трихомоноз (у складі комбінованої терапії);
  • грибкові інфекції піхви, які виникають в результаті лікування стероїдними і антибактеріальними препаратами.

Спосіб застосування БЕТАДИН і режим дозування

Мазь Бетадин використовується місцево. Наноситься препарат тонким шаром на уражені ділянки шкіри 1-2 рази на добу. Тривалість лікування становить до двох тижнів.



Бетадин розчин призначений для зовнішнього застосування як в розведеному, так і в нерозведеному вигляді. Для розведення розчину не можна використовувати гарячу воду. Нерозведений розчин БЕТАДИН використовують для дезінфекції рук і обробки операційного поля.

Для гігієнічної дезінфекції рук рекомендується застосовувати 3 мл нерозведеного розчину 2 рази поспіль з інтервалом в 30 секунд. Для хірургічної дезінфекції рук застосовують по 5 мл нерозведеного розчину 2 рази поспіль з інтервалом в 5 хвилин.

Використовувати розчин БЕТАДИН за відгуками можна 2-3 рази на добу.

При обробці ран та опіків, хірургічних втручаннях, для розведення розчину БЕТАДИН використовують 0,9% розчин натрію хлориду або розчин Рінгера. Розчиняють препарат безпосередньо перед застосуванням.

Свічки Бетадин безпосередньо перед застосуванням звільняють від оболонки і злегка змочують. В період лікування свічками рекомендується використовувати гігієнічні прокладки. 1 супозиторій вводять глибоко в піхву перед сном. Дозволяється застосування свічок в період менструації. При необхідності можливе збільшення дозування до 2 супозиторіїв на добу. Тривалість лікування становить приблизно один тиждень.Фото - Антисептичні свічки Бетадин

Протипоказання до БЕТАДИНУ

Згідно з інструкцією Бетадин протипоказаний у таких випадках:

  • ниркова недостатність;
  • герпетиформний дерматит Дюринга;
  • індивідуальна непереносимість активного або додаткових компонентів препарату;
  • дитячий вік до одного року;
  • порушення функції щитовидної залози, аденома щитовидної залози, у тому числі колоїдний вузловий зоб, ендемічний зоб, тиреоїдит Хашимото;
  • гіпертиреоз;
  • період вагітності та грудного вигодовування;
  • період до або після застосування радіоактивного йоду.

Побічні дії БЕТАДИН

За відгуками Бетадин добре переноситься пацієнтами. Можливе виникнення алергічних реакцій на слизових оболонках і шкірі, що виявляються у вигляді висипу, свербежу, гіперемії.

У разі схильності Бетадин за відгуками може сприяти розвитку гіпертиреозу.

Рідко можуть виникати гострі генералізовані реакції з гіпотензією або задухою (анафілактичні реакції). Можливий розвиток дерматиту з псоріазоподібні елементами.

При нанесенні препарату на великі ділянки тіла (рани, опіки) можливе виникнення негативних реакцій з боку електролітного обміну (підвищення концентрації натрію в сироватці крові), метаболічний ацидоз, зміна осмолярності, порушення функції нирок (аж до гострої ниркової недостатності).

Передозування Бетадіном



Згідно з інструкцією Бетадин може викликати передозування, що супроводжується симптомами гострої йодної інтоксикації: печія, присмак металу в роті, підвищене слиновиділення, роздратування і набряк очей, біль у роті або глотці. Можливе виникнення анурії, шкірних реакцій, шлунково-кишкових порушень, набряку гортані. Не виключається гіпернатріємія, погіршення роботи нирок, набряк легенів, недостатність кровообігу, метаболічний ацидоз.

У разі передозування Бетадіном необхідно провести симптоматичне та підтримуюче лікування, що супроводжується регулярним контролем функції нирок, щитовидної залози та балансу електролітів.

Лікарська взаємодія БЕТАДИН

Не рекомендується одночасне застосування БЕТАДИН розчину і перекису водню для обробки ран, так як це знижує ефективність обох препаратів.

Не можна одночасно застосовувати Бетадин і препарати, у складі яких присутні срібло, тауролідін і ферменти. Протипоказано поєднувати Бетадин з містять ртуть продуктами, так як відбувається утворення лужної йодид ртуті.

З обережністю слід призначати Бетадин за інструкцією пацієнтам, які приймають засоби, що містять літій.

За відгуками Бетадин не призначений для тривалого використання на слизових оболонках і шкірі.

Умови зберігання

Мазь Бетадин слід зберігати в темному місці не довше трьох років.

Свічки Бетадин зберігають при температурі до 15 градусів не довше за п'яти років.

Бетадин розчин зберігають при температурі до 15 градусів не довше трьох років.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!