Зофран

Зофран - протиблювотний препарат, що застосовується для попередження або усунення нудоти і блювоти.

Фармакологічна дія Зофрану

Діюча речовина засоби - ондансетрон, належить до групи сильнодіючих антагоністів 5-НТ3-рецепторів. Компонент блокує ініціацію блювотного рефлексу при променевої терапії і не впливає на концентрацію в плазмі крові лактогенного гормону пролактину.

Форма випуску

Згідно з інструкцією, Зофран випускають у наступних формах:

• Безбарвного або світло-жовтого прозорого сиропу, що володіє запахом полуниці, у флаконах темного скла по 50 мл з мірною ложкою. Один флакон Зофрану містить 50 мг ондансетрону гідрохлориду дигідрату, 0,25 г лимонної кислоти, 75 мг натрію цитрату дигідрату, 0,1 г натрію бензоату, 30 г сорбітолу, 0,15 г полуничного ароматизатора і до 50 мл очищеної води;
• Білих круглих таблеток, плоских з одного боку і опуклих з іншого, у блістерах по 10 шт. В одній таблетці Зофран міститься 4 або 8 мг ондансетрону, манітол, желатин, вода очищена, аспаркам, полуничний ароматизатор, метілгидроксибензоат і пропілгідроксибензоат натрію;
• Гладких білих однорідних супозиторій циліндричної форми із загостреним кінцем в безчарункових контурних упаковках по 1 шт. В одній свічці Зофран міститься 16 мг ондансетрону і вітепсол S 58;
• Безбарвного прозорого розчину для ін'єкцій, в якому практично не міститься сторонніх включень, в 2 або 4 мл скляних ампулах, упакованих по 5 шт. в картонних пачках. В одній ампулі міститься 5 або 10 мг ондансетрону гідрохлориду дигідрату, натрію хлорид, моногідрат лимонної кислоти, натрію цитрат і вода для інфузій.

Аналоги Зофрану

Аналогами препарату по головному діючій речовині є такі лікарські засоби, як:

• Веро-Ондансетрон;
• Домеган;
• Лазаран ВМ;
• Ондансетрон;
• Рондасет;
• Сетронон;
• Еметрон.

До аналогам свічок, сиропу, розчину і таблеток Зофран, схожим за механізмом дії, а також приналежним до однієї фармакологічної групи відносять:

• Авоміт;
• Гранісетрон-Тева;
• Кітрі;
• Навобан;
• Тропіндол;
• ОНІЦ.

Показання до застосування Зофрану

Згідно з інструкцією, препарат рекомендований у наступних випадках:

• Для попередження та усунення нудоти і блювання, що виникають внаслідок цитостатичної радіо- або хіміотерапії;
• Для попередження та усунення післяопераційної нудоти і блювання.

Спосіб застосування

Схема терапії Зофрану визначається лікарем в індивідуальному порядку, залежно від показань, віку, стану хворого і реакції на лікування.

Протипоказання

Згідно з інструкцією, Зофран в будь-якій формі протипоказаний у таких випадках:

• При вагітності та в період лактації;
• При гіперчутливості до компонентів препарату.

Розчин Зофрану з обережністю призначають хворим з порушенням атріовентрикулярної провідності і серцевого ритму, електролітними порушеннями і тим пацієнтам, які отримують бета-адреноблокатори та антиаритмічні засоби.

Сироп, таблетки та свічки Зофран також протипоказані дітям віком до 2 років.

Побічні дії Зофрану

За відгуками, таблетки, сироп і свічки Зофран можуть викликати побічні ефекти з боку різних систем організму, а саме:

• Діарею, сухість у роті, гикавку, запори і підвищення активності печінкових ферментів (травна система);
• Запаморочення, спонтанні судоми і рухові розлади, головний біль і тимчасове порушення гостроти зору (центральна нервова система);
• Аритмію, зниження артеріального тиску, біль у грудній клітці і брадикардію (серцево-судинна система).

Також Зофран може викликати відчуття жару, гіперкреатинінемія, припливи крові до обличчя, гипокалиемию і алергічні реакції, до числа яких відносять ларингоспазм, кропив'янку, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм і анафілаксію.

При дослідженні впливу препарату на організм людини було виявлено, що при парентеральному застосуванні Зофрану можуть виникати екстрапірамідні порушення (окулогірний криз або дистонічні реакції).

Розчин для внутрішньом'язового і внутрішньовенного введення Зофран також викликає побічні ефекти з боку різних систем організму, а саме:

• Реакцію гіперчутливості негайного типу (імунна система);
• Судоми, головний біль, дистонію і запаморочення (нервова система);
• Транзиторну сліпоту і перехідні розлади зору (орган зору);
• Біль у грудній клітці, брадикардію, припливи і відчуття жару, аритмію і транзиторні зміни ЕКГ (серцево-судинна система);
• Запори і безсимптомне підвищення печінкових проб (травна система).

Лікарська взаємодія

В ході проведених раніше досліджень по взаємодії Зофрану з іншими лікарськими засобами було встановлено, що діюча речовина препарату - ондансетрон не взаємодіє з трамадолом, етанолом, фуросемідом, темазепамом і пропофолом. Даних про те, що ондансетрон інгібує або індукує метаболізм інших лікарських засобів, часто призначаються в комбінації з ним, немає.

Згідно з інструкцією, Зофран з обережністю слід призначати спільно з індукторами CYP3A і CYP2D6 і такими інгібіторами, як:

• Антидепресанти-інгібітори МАО;
• Вальпроєва кислота;
• Дилтіазем;
• Ізоніазид;
• Кетоконазол;
• Ловастатин;
• Метронідазол;
• Омепразол;
• Пероральні естрогеносодержащіе контрацептиви;
• Флуконазол;
• Циметидин;
• Хінін.

Умови зберігання Зофрану

Препарат рекомендується зберігати в захищеному від попадання світла та недоступному для дітей сухому місці, при кімнатній температурі до 30 ° C. Термін зберігання свічок, сиропу, розчину і таблеток Зофран, при дотриманні всіх рекомендацій, становить три роки.