Уретрит

Уретрит - запалення сечовипускального каналу. Він може бути спровокований бактеріями, які викликають інфекції сечовивідних шляхів, і деякими венеричними захворюваннями або вірусами. Іноді є результатом травми.

При класифікації уретриту його ділять на дві категорії:

• Гонококовий;
• Негонококовий.

Причини уретриту

Причиною виникнення гонококкового уретриту (гонореї) є бактерія Neisseria gonorrhoeae. Це захворювання передається від людини до людини під час статевого акту (вагінального, орального або анального).

Негонококовий уретрит найчастіше викликаний інфекцією (крім гонорейної), хоча існує багато випадків, коли точно встановити причину його виникнення не вдається. Наприклад, хламідіоз вважається причиною майже половини всіх захворювань цього різновиду уретриту у чоловіків і 4 з 10 випадків у жінок. Розвиток цієї хвороби також може спровокувати ряд інших бактерій, які живуть, не заподіюючи шкоди, у роті, горлі або прямій кишці. Це відбувається в тому випадку, коли бактерії потрапляють в сечовипускальний канал (часто це відбувається під час орального або анального сексу).

Інфекціями, які можуть викликати захворювання, також є:

• Вагінальна трихомонада;
• Мікоплазми;
• Інфекції сечовивідних шляхів;
• Вірус простого герпесу, який також може викликати і генітальний герпес;
• аденовірус, який зазвичай викликає біль у горлі або інфекції очей.

Уретрит може бути і неінфекційного походження. Його виникнення провокують:

• Роздратування від продукту, використовуваного в області статевих органів (наприклад, мило, дезодорант або сперміциди);
• Пошкодження уретри, викликане енергійним сексом чи мастурбацією;
• Травми, викликані введенням катетера.

Симптоми уретриту

Основними симптомами уретриту є біль і печіння під час сечовипускання, а також більш часті позиви до нього. Іншими ознаками уретриту у чоловіків є:

• Виділення з пеніса;
• Кров у сечі або спермі;
• Болі під час статевого акту або еякуляції;
• Свербіж, болючість або припухлість в статевому члені або паховій області;
• Лихоманка (рідко).

У чотирьох з п'яти жінок уретрит має тенденцію не викликати помітних ознак, якщо інфекція не пошириться на інші частини жіночої репродуктивної системи, такі як матка або фаллопієві труби. Якщо інфекція отримала свій подальший розвиток, то можуть розвинутися запальні захворювання тазових органів і проявитися такі симптоми уретриту, як:

• Болі в області тазу або нижній частині живота;
• Пекучі болі під час сечовипускання;
• Дискомфорт або біль під час статевого акту, яка відчувається в глибині тазу;
• Кровотечі між менструаціями;
• Порушення менструального циклу;
• Лихоманка і озноб;
• Болі в тазу;
• Вагінальні виділення.

Діагностика уретриту

Для постановки діагнозу проводиться клінічний аналіз сечі і крові пацієнтів, а також взяття мазка з сечовипускального каналу. У чоловіків проводиться ретельне вивчення пеніса і яєчок, а також можливе проведення ректальної оцінки простати на наявність в ній ознак інфекції. У жінок проводиться обстеження малого таза на болючість, а також поява почервоніння і патологічних виділень з шийки матки і піхви. Діагноз «уретрит, викликаний нанесенням каліцтв або є наслідком хімічних подразнень» ґрунтується на історії хвороби і відсутність інфекційних причин.

Лікування уретриту

При лікуванні уретриту у чоловіків, для зменшення симптомів, необхідно:

• Пити більше рідини (це призводить до зменшення больових відчуттів при сечовипусканні);
• Приймати нестероїдні протизапальні препарати (такі як ібупрофен) і ацетамінофен (наприклад, тайленол) для знеболювання;
• У разі уретритів, викликаних хімічними подразниками, можливе застосування кілька разів на день сидячих ванн з теплою водою. Ні в якому разі не потрібно використовувати мило, гелі або інші засоби, які можуть викликати повторне роздратування.

Лікування уретриту у чоловіків і жінок проводиться за допомогою різних антибіотиків. Для лікування гонококкового уретриту рекомендується застосування одноразової внутрішньом'язової ін'єкції цефтріаксону (250мг) з подальшим застосуванням протягом семи днів доксицикліну (100 мг) два рази на день. В якості альтернативи можливо одноразове застосування таблетованого спектіноміціна (два грами).

При лікуванні уретриту негонококкового походження вибір препаратів визначається чутливістю мікроорганізмів, що викликають його появу. Найчастіше для лікування застосовують доксициклін (по одній таблетці двічі на день протягом тижня) або азитроміцин (Одноразово). Обов'язковою умовою лікування уретриту є його проведення у всіх сексуальних партнерів, незалежно від результатів їх обстеження. Особливо це важливо для жінок, так як часта відсутність у них симптомів перебігу захворювання ускладнює його своєчасне діагностування, а тривалий перебіг уретриту може спровокувати більш серйозні запальні захворювання тазових органів.

Правильне і своєчасне лікування уретриту зазвичай призводить до повного одужання і не викликає жодних ускладнень. У разі неправильного або недостатнього лікування у хворих може розвинутися хронічний уретрит, який може протікати з практично повною відсутністю симптомів і призводить до розвитку ускладнень у вигляді орхоепідідіміта або хронічного простатиту.

Прогресування уретриту у чоловіків може призвести до появи інфекції в сечовому міхурі, нирках, яєчках або простаті. Хронічний уретрит може стати причиною безпліддя.

У жінок хронічний уретрит призводить до серйозних захворювань тазових органів. Це, в свою чергу, значно збільшує ризик безпліддя і позаматкової вагітності. Наявність гонореї у вагітних може викликати передчасні пологи і мертвонародження. Крім того, захворювання може передаватися від матері до плоду під час пологів. Рідкісним ускладненням уретритів може бути розвиток синдрому Рейтера.